Безпілотні Waymo потрапляють у ДТП на 68% рідше за людей — дослідження
Роботаксі Waymo у чотирьох американських містах потрапляли у ДТП на 68% рідше, ніж водії-люди, за однакового пробігу. Дослідження охопило понад 80 мільйонів кілометрів безпілотної їзди.
Страховий інститут дорожньої безпеки США (IIHS) проаналізував аварійність безпілотних автомобілів Waymo у Сан-Франциско, Фініксі, Лос-Анджелесі та Остіні. За період з 2021 до 2024 року роботаксі подолали у повністю автономному режимі близько 50 мільйонів миль (понад 80 мільйонів кілометрів). Для порівняння дослідники взяли статистику приблизно 222 мільярдів миль, які люди проїхали у тих самих містах.
Загалом частота ДТП у Waymo виявилася на 68% нижчою, ніж у людей. Аварій без участі інших транспортних засобів було менше на 85%, а з травмованими — на 81%. Результати суттєво різняться залежно від міста: у Фініксі аварійність була нижчою на 76%, у Лос-Анджелесі — на 71%, у Сан-Франциско — на 35%. В Остіні роботаксі потрапляли у ДТП на 4% частіше, проте дослідники пояснюють це невеликою вибіркою — Waymo почала обмежену експлуатацію там лише у 2024 році.
Waymo — це автопілот четвертого рівня автоматизації SAE. У визначених районах машина повністю керує рухом без людини, пасажир не зобов'язаний постійно контролювати дорогу. Це принципово відрізняє Waymo від Tesla FSD, Super Cruise від General Motors і Ford BlueCruise, які належать до другого рівня: водій має залишатися уважним і бути готовим втрутитися.
Дослідники зазначають складність порівняння через різні правила реєстрації аварій. Звичайні водії часто не повідомляють поліцію про незначні зіткнення — за оцінкою IIHS, незареєстрованими лишаються близько половини ДТП і третина аварій із травмованими. Компанії, що тестують безпілотники, навпаки, зобов'язані звітувати навіть про дрібні інциденти. Тому дослідники відсіяли приблизно чверть зареєстрованих випадків, а з 736 інцидентів лише 22% відповідали критерію серйозності для поліцейського звіту.
IIHS наголошує, що результати Waymo не можна переносити на системи допомоги водієві у звичайних автомобілях. Тривале спостереження за автоматикою викликає втому та послаблює увагу, а деякі водії починають надмірно довіряти системі. Різниця фундаментальна: у роботаксі четвертого рівня контроль повністю бере автоматика, але лише у визначеній зоні, тоді як у звичайних авто відповідальність залишається на водієві.
Попри позитивний результат, питання безпеки безпілотників не закрите. Американське законодавство зобов'язує компанії повідомляти про аварії, але не вимагає регулярно розкривати пробіг. Waymo надає такі дані добровільно, на відміну від Cruise, Zoox та інших операторів, тому порівняти їхню реальну аварійність неможливо.
Для покупця звичайного автомобіля це дослідження означає: наявні системи допомоги водієві (навіть із назвою Full Self-Driving) не є повноцінним автопілотом. Роботаксі четвертого рівня працюють лише у заздалегідь визначених зонах із детальними картами та дорогим обладнанням. Повністю автономних машин п'ятого рівня, здатних їздити без людини за будь-яких умов, досі не існує.
